Встановлення імплантів розв’язує проблему відсутності зубів якісно, адже пацієнт отримує не тільки верхню, “жувальну”, частину зуба, а й корінь (чиї функції якраз бере на себе імплант).

Імпланти довго служать, природно виглядають, запобігають проблемам ШКТ і вповні виконують функції відсутнього зуба — відкушувати, жувати.

Встановлення імплантів передбачає хірургічне втручання, через деякі хвороби імплант може не сприйматися організмом. Тому існують абсолютні та відносні протипокази для проведення імплантації.

Абсолютні (процедура заборонена):

• цукровий діабет (декомпенсована стадія);
• злоякісні утворення та стани після хіміотерапії;
• аутоімунні захворювання (розсіяний склероз, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит тощо);
• хронічна ниркова та печінкова недостатність;
• погане згортання крові;
• туберкульоз;
• захворювання з’єднувальної тканини;
• гіпертонус жувальних м’язів, бруксизм;
• психічні розлади;
• СНІД;
• хронічний алкоголізм і наркоманія;
• алергія на місцеву та загальну анестезію.

Відносні (імплантацію можна проводити після лікування, зміни способу життя та певних станів):

➡недостатньо кісткової тканини;

➡запальний процес ротової порожнини;

➡неправильний прикус;

➡захворювання ясен;

➡погана гігієна ротової порожнини;

➡вагітність і годування груддю;

➡вірусні інфекції;

➡венеричні захворювання;

➡погане харчування, сильні стреси;

➡виснаження організму;

➡екстремальний травматичний спорт;

➡вік до 22 років (поки остаточно не сформується зубощелепна система та кісткова тканина);

➡неконтрольоване куріння (більш як 8 сигарет на день).

Остаточний висновок про можливість тої чи іншої стоматологічної процедури робить лікар.

Запрошуємо на консультацію!